Search

Чикаго і гроші "Money, Money, Money"

Гроші, гроші, гроші!!! Економічний занепад найвідсталішиих австрійських провінцій Галичини, Буковини та Закарпаття спричинив бурю на морі і перша хвиля еміграціїї прибилася до берега Америки, щоб спробувати заробітчанського щастя. Газети рясніли оголошеннями про країну високих заробітків і можливість працювати на фабриках та заводах, де у кінці XIX ст. денний заробіток становив $2.00. Через сто років емігрант покладатиме однакові надії на тимчасовий виїзд і переказ заробленого додому на купівлю чи будівництво власної хати, на навчання дітей, на допомогу родині, а також Україні.



Напів-легенди витали селами про щасливе заморське життя тисячів українців, які, тримаючись своєї народності, мови, звичаїв, віри, - будували цілі міста. Як не повірити, коли до митрополита Йосифа Сембратовича новостворювана спільнота пише листа з проханням прислати душпастиря, якому зобов’язувалася платити місячну зарплату. У 1884 р. до США прибув о. Іван Волянський. У 1887 році о. І. Волянський, придбавши друкарську машинку та спровадивши зі Львова з “Ставропігії” кириличні черенки, почав друкувати в Шенандоа в Пенсильванії газету “Америка”. У розповіді про першого українського лікаря Володимира Сіменовича я розповідала, що саме завдяки його організаторським здібностям починали функціонувати торговельні структури. Часто-густо, через людський фактор закривалися, та все ж інформація зі сторінок газет сприймалася як слово Боже. Ми продовжуємо мандрувати вулицями Чикаго разом з др. Володимиром Сіменовичем. Він знав, де ключ від американської скриньки з грошами, так як був співзасновником щадничої каси “Дніпро”.


І потекли гроші рікою!!!




“Дніпро” – 1909 рік -перша щаднича каса, створена при греко-католицькій церкві св. Миколая в Чикаго. Її засновники – о. Микола Струтинський, Петро Мотало, Дмитро Кривий, Микола Моранець, Микола Пашко. Вона стала першою і основною фінансово-кредитною організацією громади, надаючи позики на купівлю будинків. Важка економічна ситуація 1929-1932 років негативно вплинула на кишеню власників будинків, які перестали платити “моргедж”. Резерви “Дніпра” зміліли настільки, що в 1932 році уряд штату примусив його закритися.


“Запороже” – 1913 рік – друга щадничо-позикова каса при парафії Різдва Пречистої Діви Марії, яка розпочала своє життя в у 1911 році. В 1912 році отець Продан викупив землю з будинком на розі 4952 South Paulina та 49th Street у Чикаго та збудував там скромний дерев’яний зал, який став першим храмом нової парафії Різдва Пречистої Діви Марії. Каса, відкрита завдяки клопотанню Українського Народного Союзу, e 1935 році злилася з іншою новоствореною одиницею.




“Україна” – 1916 рік – третя щадничо-позикова каса, створена при православній церкві св. Трійці в Чикаго (теперішній собор св. Володимира). Початковий успіх у самій назві. У вересні 1921 року на депозитах $62,500.00! Перестала функціонувати в 1934 ому році. Причина – банкротство власників будинків та бізнесів, яким “Україна” надала позики.




“Дністер”- 1920-ий рік – четверта щадничо-позикова каса, створена у південній частині міста, район 95 ої вулиці і Борнсайд. Її депозити в 1931 році становили $ 173,000. Загально-американська депресія випила води “Дністра”, який у 1937 році на рахунках мав $ 71.000. У цьому ж році каса самоліквідувалася.

“Галич” – 1926-ий рік – п’ята щадничо-позикова каса, створена на півдні Чикаго в районі Вест-Пулман. Депозити в 1935 році становили $ 21,000. Злилася у 1935 році з касою “Запороже”, зерігаючи цю назву до 1950 року.



“Український Банк” -“Виктори Банк” – 1928 рік – мрія адв. Романа Смука, Теодора Дутканича і д-ра Володимира Сіменовича.. На вул. Чикаго і Деймен ними було куплено будинок під приміщення банку. Щоб популяризувати мпйбутню економічну установу з метою об’єднання усіх українців, мрійники започаткували часопис “Україна”, редактором якого був інж. Степан Куропась. Передплатників багато не знайшлося. Настав час великої депресії. Редакція газети закрилася, мрія залишилася нереалізованою.



“ Тризуб”, “Трайдент” –1950 рік - шоста щадничо-позикова каса, створена на місці каси “Запороже”. Її засновники – Степан Троць, Йосиф Ярема, Петро Щербатий, Т.Терлецький, Іван Пікович, Теодор Пелех, о. Михайло Паздрій. У 1953 році на 53 ій вул. В Чикаго дирекція придбала свій будинок, у якому в 1954 роках на депозитах було $2,652.011..., а в 60-их депозити спілки зросли до 33 мільйонів.

У 1963 році спілка самоліквідувалася внаслідок непередбачуваних обставин.



Чікагська Кредитова Кооператива “Самопоміч” – 1951 рік – сьома щадничо-позикова каса, єдина фінансова установа, яка успішна до сьогодні. Створена гуртом, який складався з 13 ентузіастів кооперативного руху в Україні. Початковий капітал в 1951 році складав $ 350.00. На сьогоднішній день Кредитна спілки “Самопоміч” має понад 24 тисячі членів та понад $600 млн в активах.

Наша сила - в нас самих! Так вважали емігранти повоєнної хвилі, обравши Чикаго і околиці, де були добре розвинуті промисловість та фермерство, постійним місцем проживання.Громада розросталася і чисельно, і територіально. Будувалася модель українського всесвіту - з церквами, школами, культурно-просвітницькими інституціями, спортивними товариствами, крамницями, відкривалися нові бізнеси.



Каса відкрилася під дахом товариства “Бесіда”, згодом переселилася у власне приміщення за адресою 2351 W. Chicago av. У 1969 р. “Самопоміч” відкрила філію на півдні міста, при домівці СУМА. Їй на зміну прийшла інша філія Кредитівки, яка сьогодні знаходиться біля парафії святих Петра і Павла. У 1969 році відкрито філію при парафії святого Йосифа, на північному заході міста. З чикагською "Самопоміччю" злилися Кредитна спілка у Детройті та Воррені (штат Мічиган). Тепер ми маємо три філії в Мічигані (у Детройті), три філії у Нью-Джерсі і 4 філії в Іллінойсі. Загалом, 10 локацій. У квітні 2002 року, громада святкувала новосілля з Кредитівкою, яка переїхала у новий трьохповерховий будинок за адресою 2332 W Chicago Ave.

Вам потрібен кредит, позика на вигідних умовах, звертайтеся у “Самопоміч”! Це моя Кредитівка, я є її власницею, маючи тут свої рахунки. Взяти в кредит автівку, купити будинок під фіксований відсоток, відкрити кредитну карту, ці та інші послуги здійснюються тут швидко і професійно.



Кредитівка невіддільна від громади.З першого дня свого народження роботу спрямувала на підтримку фінансових потреб громадських організацій, церков, шкіл, музеїв, тощо. Її діяльність перевірена часом, і вкладниками, які обирали і продовжують обирати саме цю фінансову установу. Громада шанує тих, хто присвятив своє життя кредитно-кооперативному руху, дякує працівникам за їх працю. Кредитівка “Самопоміч” упродовж багатьох років є головним спонсором радіопрограми “Українська Хвиля” Марії і Михайла Климчаків.




На базі Кредитівки створено фундацію “Самопоміч”, яка отримує від кредитівки частину зароблених грошей, з метою підтримувати громаду. У її активах приблизно $12 млн, $600 тис. з яких, на рік видається на потреби громади.

Президент-емерит і виконавчий директор Кредитової Спілки «Самопоміч» Богдан Ватраль вважає, що у Чикаго та інших містах США, кредитна спілка, яка була створена українською громадою, існує, насамперед, для того, щоб служити українській громаді.

Сьогодні виконавчим директором Кредитівки є молодий фінансист Віталій Кутний, який разом з дирекцією і правлінням, докладає усіх зусиль, щоб бути найкращими і найсучаснішими.

Про Кредитівку “Самопоміч” неодмінно буде окрема розповідь.


Українська Щадничо-Позикова Спілка “Певність” - 1964 рік. Восьма фінансова інституція, створена з метою розбудови фінансово-економічного сектору, що мав служити виключно інтересам української громади.Адреса: 932-936 N. Western Ave. Президентом Спілки був др. Юліян Куляс. Адвокат, Голова Українського Конгресового комітету Америки, член Американської комісії експертів з реформи торговельного права в Україні, правничий радник Генерального консульства України в м. Чикаго, президент фундації “Спадщина” Юліян Куляс нагороджений орденом Святого Станіслава III ступеня із врученням Командорського Хреста, орденом «За заслуги» II ступеня, -за видатний внесок у відродження Української держави, за сприяння здобуттю Україною належного місця у світовому співтоваристві та вірність лицарським ідеалам.



Динамічний ріст і щедрі дотації на громадські цілі демонстрували характер Спілки. Якщо активи в 1965 році становили $ 1,347,535, то в 1975 - $ 21,316.150. Коли грошей стало ще більше, в 1984 році Українська Щадничо-Позикова Спілка “Певність” стає Першим федеральним щадничим банком “Певність”. У 2004 році Банк “Певність”, який на той час мав майно 475 мільйонів долярів, зливається з американським банком MB Financial Bank.

 Фундація «Спадщина» 1-го Федерального Щадничого банку ”Певність” продовжує справу, розпочату батьками, щедро фінансуючи різні мистецькі проекти, підтримуючи усе, що вміщує слово Україна, українська діаспора. Очолює фундацію “Спадщина” Тарас Дрозд. Про благодійсть цієї фундації скоро почуємо в одному з моїх нарисів.

Читайте і підтримуйте “Мою Українську Америку”. Світлини з архіву Українського Національного Музею в Чикаго.

Ваша екскурсовод Марія Климчак

137 views0 comments