Український Національний Музей у Чикаго глибоко сумує з приводу відходу у вічність Ярослава Ганкевича, довголітнього президента та сина одного із засновників музею Олекси Ганкевича. Велика втрата для родини, громади і української культури. Ярослав Ганкевич прожив яскраве і цікаве життя, залишившись у пам’яті усіх, хто знали його, непересічною особистістю у професійній діяльності та у людських взаєминах. Він був людиною мудрою та розважливою, ніколи не забував про проблеми тих, хто поруч. Неповторне почуття гумору допомагало знаходити виходи з бувало непростих ситуацій.
Майже 14 років очолював Український Національний Музей у Чикаго, успадкувавши від батька цю місію волонтера і мецената, як справу цілого життя.
Він був одним із тих, хто на початку ХХІ століття зуміли підняти на високий рівень музейництво у діаспорі, розбудовуючи приміщення, примножуючи колекції та фонди. Завдяки його зусиллям, сьогодні у музеї створено сильну команду працівників і волонтерів, раду дирекції та правління. Найбільше уваги він віддавав спілкуванню з людьми, підтримував всіляко мистецькі програми, українсько-американські культурні зв’язки. Ярослав Ганкевич був справжнім сином свого народу та щиро вболівав за майбутнє України. Вважав за честь організовувати музейні виставки на різних американських платформах – від “Білого Дому” у столиці Іллінойсу Спрінфілді до бібліотеки Конгресу у Вашингтоні. Був поціновувачем мистецтва та книжок.
Його професіоналізм став запорукою вдалої фінансової діяльності як музею, так і греко-католицької єпархії св. Миколая в США, з осідком у Чикаго. Саме Ярослав Ганкевич багато років був головним епархіальним економом. Єпископи, священики, громада пам’ятають Ярослава Ганкевича, онука священика, як добросовісну, порядну й уважну людину, готову будь-якої хвилини прийти на допомогу.
Ярослав Ганкевич народився 29 вересня 1943 року в м. Заліщики на Тернопільщині, у сім’ї вчителів Олекси та Анни Ганкевичів. Родина опинилася у Німеччині, рятуючись від війни та повоєнного лихоліття. У Ваєрні, в таборах переміщених осіб, минало дитинство. У кінці 40-их – переїзд до США. У Чикаго навчався в католицькій школі св. Миколая, виховувався в Плаcті. Належав до куреня “Червона калина”. Після закінчення DePaul University працював фінансистом у відомих американських компаніях, згодом відкрив свій власний бізнес. У громаді отримав за свою громадську працю подяки. Також мер міста Чикаго Ричард Дейлі нагородив Ярослава Ганкевича відзнакою у номінації “Лідер громади міста Чикаго”. Грамотою відзначив роботу Ярослава Ганкевича і Конгрес США.
Колектив Українського Національного Музею в Чикаго висловлює щирі співчуття рідним, близьким, знайомим з приводу важкої втрати – смерті Ярослава Ганкевича, українського патріота, музейника, чоловіка, батька, дідуся. Поділяємо Ваше горе в ці скорботні дні та приносимо співчуття дружині Марії, доньці Дарії Ганкевич з мужем Данилом Бутенком, доньці Тамарі Ганкевич, доньці Ксені Ганкевич-Раковській з мужем Матеєм Раковським, онукам Лярисі, Миколі, Емілії та Адамові, сестрі Іринеї (ЧCВВ), великій родині в США, Канаді, в Україні. Похоронні відправи відбулися в суботу, 7 листопада, в катедрі св. Миколая. Похований Я. Ганкевич на цвинтарі св. Миколая в Чикаго.
Вічная пам’ять.
Марія Климчак, куратор музею.